044 360-31-22
093 291-71-24

Зміни до законодавства у листопаді 2021 року

Податки

Міністерство фінансів України наказом від 30.08.2021 р. виклало в новій редакції:

  • Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу;
  • форму Рішення про залишення скарги без розгляду (додаток 1 до Порядку);
  • форму Рішення про результати розгляду скарги (додаток 2 до Порядку).

Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду апаратом ДПС скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу та скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій.

Порядок не застосовується щодо оскарження вимог та/або рішень податкових органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження таких вимог та/або рішень, дій або бездіяльності, а також у разі оскарження постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.

Не підлягають адміністративному оскарженню:

  • зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
  • вимоги та/або рішення, які оскаржувалися, та скарги щодо яких були розглянуті згідно з вимогами цього Порядку;
  • вимоги та/або рішення, які оскаржені платником у судовому порядку.

Таким чином Порядок приведено у відповідність до вимог Закону № 465-ІХ та Закону № 2464-VI, оскільки Законом № 465-ІХ було внесено зміни до Закону про ЄСВ в частині уточнення порядку направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, порядку і строків розгляду податковим органом скарги платника єдиного внеску. Зокрема, у новій редакції було викладено абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ. За ним:

  • податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку;
  • керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку;
  • якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.

Таким чином, строк розгляду скарги скорочено з 30 до 20 календарних днів, передбачено можливість продовження строку розгляду до 60 днів та визначено, з якої дати скаргу вважають задоволеною на користь платника ЄСВ у зв'язку із закінченням строку її розгляду.

Цей наказ набрав чинності 9 листопада.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України наказом від 03.09.2021 р. № 496 затвердило Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку.

Цей Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОПів, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Наказом № 496 визначено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, виданих на окреме місце продажу (господарський об’єкт), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів та копій первинних документів, які підтверджують отримання товарів ФОП. Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів та копії первинних документів на отримання товарів ФОП є невід’ємною частиною такого обліку.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі. Під час ведення обліку товарних запасів в електронній формі ФОП обирає на власний розсуд програмний формат та метод внесення інформації до Форми обліку з дотриманням вимог цього Порядку.

Контроль і відповідальність

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України».

Закон визначає законодавче підґрунтя для створення та реалізації окремих завдань незалежного державного правоохоронного органу, який у тому числі повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Законом встановлено такі концептуальні положення:

У Кодексі про адміністративні порушення:

  • визначається відповідальність працівників Бюро економічної безпеки України (далі – БЕБ), які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами;
  • передбачається адміністративна відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до БЕБ.

У Кримінальному кодексі вводиться відповідальність за шахрайство з ПДВ як окремий вид кримінального правопорушення, розслідування якого віднесено до компетенції БЕБ.

Визначення окремого складу злочину щодо шахрайства з ПДВ надасть можливість задля ефективного розслідування фактів розкрадання або заволодіння бюджетними коштами у вигляді ПДВ, а також дозволить уникати суперечності між правоохоронними органами під час визначення складів злочинів за ст. 191 Кримінального Кодексу України.

Також внесено зміни до низки інших складів злочинів у зв’язку із створенням БЕБ, забезпечення його незалежності та особливого порядку розслідування кримінальних правопорушень скоєних стосовно його працівників.

Проєкт Закону зареєстровано за № 3959-1.

Контрольовані операції

Кабінет Міністрів України затвердив оновлений порядок попереднього узгодження ціноутворення в контрольованих операціях. Рішенням Кабінету Міністрів затверджено нову редакцію Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення.

Прийнятою постановою передбачено:

  • єдина форма заяви про попереднє узгодження ціноутворення;
  • подання заяви з додатками великим платником податків до ДПС засобами електронного зв’язку під час як підготовчого розгляду так і під час процедури узгодження ціноутворення в контрольованих операціях, а також у разі продовження періоду дії договору про попереднє узгодження ціноутворення.

Запропоновані зміни спрямовані прискорити та спростити адміністрування процесів на всіх етапах процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, в тому числі шляхом їх цифрового розвитку, зокрема під час листування між ДПС і великим платником податків.

Фінансові ринки

Національний банк України вимагатиме від небанківських фінансових установ розкривати більше інформації клієнтам. Зокрема, регулятор розширив та конкретизував обсяг інформації, що підлягає розкриттю учасниками ринку небанківських фінансових послуг, а також удосконалив порядок її розкриття.

Крім того, Нацбанк установив вимоги до розкриття даних на вебсайтах фінустанов та в місцях надання послуг клієнтам. Відповідні вимоги поширюватимуться на учасників ринку небанківських фінансових послуг протягом усього строку перебування в Державному реєстрі фінансових установ.

Так, надавачі небанківських фінансових послуг розкриватимуть власні реєстраційні дані, умови та порядок діяльності, перелік власних вебсайтів.

Крім того, у відкритому доступі буде інформація щодо відокремлених підрозділів та переліку осіб, які надають посередницькі послуги.

Обов'язковою для розкриття лишатиметься бухгалтерська інформація – оприлюднюватиметься річна фінансова та консолідована фінансова звітність, підтверджена незалежними аудитором, разом із його звітом.

Розміщуючи інформацію в публічному доступі, надавачі небанківських фінансових послуг керуватимуться чітко встановленими правилами. Так, інформація повинна бути актуальною, не вводити клієнтів в оману, а її пошук має бути простим.

Такі зміни вносяться Положенням про порядок розкриття інформації небанківськими фінансовими установами, затвердженим постановою Правління НБУ від 05.11.2021 р. № 114.

Документ набув чинності 10 листопада 2021 року.

Нове положення дасть змогу клієнтам отримати всю необхідну інформацію про фінансову установу, отже, прийняти виважене рішення про співпрацю.

Праця та заробітна плата

Пенсійний фонд України підготував проєкт Постанови «Про порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок». Ознайомитися з ним можна на сайті спільного представницького органу (далі – СПО) об’єднань профспілок.

Проєктом акта передбачено, що відомості про трудову діяльність працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі подаються в будь-який період протягом п'яти років з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залишилося два і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 01 липня 2000 року.

Крім того, пропонується затвердити зміни до Порядку подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 березня 2021 року № 11-1, з метою реалізації положень Закону України від 05 лютого 2021 року № 1217-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі».

Зміни передбачають, що відомості про трудову діяльність працівника подаються до територіального органу Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) працівником особисто або через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі працівником, страхувальником або представником страхувальника.

Передбачено, що відомості про трудову діяльність працівника за період після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» подаються у складі об'єднаної звітності з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.

Відсутні в реєстрі застрахованих осіб відомості про прийняття на роботу, переміщення з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду чи роботу, звільнення, поновлення на роботі, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складання присяги, стажування, навчання тощо подаються страхувальником через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі шляхом створення відповідного електронного запису в електронному кабінеті страхувальника не пізніше дня звільнення працівника.

Інше

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про мультимодальні перевезення». Він визначає правові та організаційні засади мультимодальних перевезень і спрямований на створення умов для їх розвитку та вдосконалення, заохочення використання більш екологічно чистих видів транспорту з метою охорони довкілля, запобігання змінам клімату та надмірному споживанню енергії.

Закон передбачає імплементацію Директиви Ради 92/106/ЄЕС від 07 грудня 1992 року про встановлення спільних правил для окремих видів комбінованих перевезень вантажів між державами-членами (згідно з додатком XXXII до глави 7 «Транспорт» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію Україна – ЄС).

Законом введено поняття мультимодального та комбінованого перевезення вантажів, мультимодального терміналу, документа мультимодального перевезення, оператора та замовника мультимодального перевезення, визначення договору мультимодального перевезення, його істотних умов, прав та обов’язків його сторін, основних принципів державного регулювання та державної допомоги щодо такого виду перевезень.

Законом закріплено право учасників мультимодальних перевезень здійснювати перевезення вантажу на підставі укладення єдиного договору (договір мультимодального перевезення) щодо всіх етапів перевезення незалежно від зміни видів транспорту та здійснювати перевезення вантажу за одним перевізним документом (документ мультимодального перевезення), щодо якого сторони досягли згоди.

Законом передбачено, що під час надання послуги з мультимодального перевезення вантажів відповідальність оператора мультимодального перевезення за вантаж перед замовником послуги охоплює період з моменту прийняття ним вантажу до мультимодального перевезення та до моменту видачі вантажу.

Для отримання відшкодування шкоди за втрачений (пошкоджений) вантаж замовнику послуги не потрібно встановлювати, на якому етапі перевезення сталися пошкодження чи втрата вантажу або хто із перевізників не виконав зобов’язання щодо вчасної доставки вантажу.

Законом передбачено установлення граничного розміру відповідальності оператора мультимодального перевезення у спеціальних правах запозичення відповідно до чинної міжнародної практики.

12.12.2021